Проснись, Тарасе, подивися,
До цього ти тоді ще звик,
Тугою в серці озовися,
Як Україну рвуть враги.
Проснись поете наш Тарасе,
Ти сильний, не заплачеш ти,
Не дозволяй нам також плакать,
А сил додай для боротьби.
Поки живе ще Україна,
Не дошматована, ще є,
Допоможи втримать єдину,
Та зберегти усе своє.
Проснись пророче наш, Тарасе,
У душах українців всіх,
Не для стогнання, сліз і плачу,
Наш дух свободи оживи...
09.03.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907382
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2021
автор: Галя Костенко