[color="#ff0000"][i]Вітаючи усіх з календарною Весною, даруючи жінкам перші промені ще не зовсім весняного сонечка, згадалося мені моє студенство, перші сходження у світ поетичної творчості. Серед тих ненадрукованих поезій є і власні, і переклади з німецької, бо вчилася я у школі з поглибленим вивченням німецької мови і на початках активно перекладала німецьку класику. Ось знайшла рукопис, на жаль, без оригіналу. Нехай іде в люди)))...
[/i][/color]
[color="#ff0000"][b]Johannes BECHER. BACH.
Йоганнес БЕХЕР. БАХ[/b][/color]
Готуючись, повільно лине спів:
Нагряне ніби і відступить знову.
І ось рука здіймається: готово!
Й мелодією простір задзвенів.
Летить угору. Згиньте перешкоди!
Вона серця в обнову огорта.
І ми вливаємось у відзвуків розводи,
Прямуємо туди, де зріє висота.
А звідси видно світ, - і все навколо,
І все що в нас зійшлось в межу раптово.
Для звуків тут панує певний лік:
Ось цей – великий, той – малий, на диво!
О світова співзвучносте правдива!
З мелодією злий прийдешній вік!
[i]З минулого, перший курс університету.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2021
автор: Сіроманка