Наш старовинний, ошатний Львів,
Завжди людські душі веселить.
Хтось палку любов свою зустрів,
Яка завдані рани зцілить.
Високий замок вказує шлях,
Який мандрує в наші мрії.
Ідемо до них на кораблях,
Пишем історію в сувії.
Тут вузькі вулиці, бруківка,
Стеляться людям на дорозі.
Містом є приємна мандрівка,
А леви стоять на сторожі.
Цей духмяний кави аромат,
Манить і приємно чарує.
Вправний на ратуші циферблат,
Години невтомно рахує.
Король місто оберігає,
Щоночі закриває замки.
А кучер коней випрягає,
Зачиняє брами на клямки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2021
автор: Віктор Варварич