Не шукай мене в них - я інша,
ні не краща лише особлива,
не порівнюй - бо надто щаслива,
хоч правий, у чомусь я грішна.
Когось вабить безмежжя тиші,
мене ж манить величність неба.
Мені більше, ніж іншим треба,
бо я більше за всіх залишу...
Не шукай мене в них, хоч часом
нас лікують чужі обійми,
помилки ми цінуєм власні
загубивши вагоме "стіймо".
Нам високе дарує крила,
і тепло підіймає ...жити...
вже навчилась зібравши сили
не волію тебе спинити.
Не шукай в мені інших, знаєш,
в мені надто себе багато,
і я більшого справді варта...
Відпусти... Бо коли тримаєш
у задусі стискає груди,
а життя то просторі вікна...
Я малюю стежинки віку
де коритись, пробач, не буду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2021
автор: Людмила Мартиненко