Мій котик Рудасик, як листя опале.
Очиці у нього, мов темні опали.
Локатори-вуха виловлюють звуки,
Так хочеться взяти клубочок на руки.
Мені на колінах примоститься зручно,
Муркоче не тихо — із морем співзвучно,
В легесеньких снах, що неначе пір’їнки.
Прокинеться — лиже старанно шерстинки,
Бо шубка у нього — густа і м’якенька.
Усмішка кумедна, у снах — солоденька.
Обачна хода, і стрибає щосили,
Як хоче спіймати промінчик грайливий.
А кігті — сучки, що на дубі старому,
Гострючі такі — не відчути б нікому!
За штори, бешкетник, чіпляється прудко,
Як мама побачить, — ховається хутко.
У пору зимову сидить під каміном,
Улітку витягує спинку під тином —
На сонечку гріється локон-пухнастик —
Мій котик грайливий, маленький Рудасик! 3/03/21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2021
автор: Lana P.