Так мене обіймав мов тонку порцелянову вазу,
Боячись лишнім дотиком щось заподіять мені.
У його вмілих пальчиках я розчинилась відразу,
І обох полонили якісь відчуття неземні.
Так мене цілував наче кисню обом бракувало,
Наче ми під водою, на двох цей повітря ковток.
І заради моментів таких жити ось вартувало,
Незабутніх, блаженних, ліричних життя сторінок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2021
автор: Malunka