Березневої пори,
Коли сніг стікав струмками,
Пісня линула згори
Та пташина, що віками
Не змовкає навесні,
Голосно дзвенить-курличе.
І здавалося мені,
За собою ніби кличе.
Рідній матінці-землі
Привітання посилають
І лелеки й журавлі
Та шпаки і лебедята.
Подолавши довгий шлях,
Ось нарешті вони вдома,
Їхніх втомлених крилят
Видно легкий дружній помах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський