Привіт, весно!
Ми цілий рік не бачились.
Для тебе небагато
є новин.
Від часу нашого
останнього побачення
Війна та вірус
тримають свій курсив.
Біда корекції.
Бо гинуть нові хлопці.
Межа життя і смерті -
мінімальна.
І доки ти стояла
десь в сторонці,
Країна не одного
поховала.
Мовчиш. А що ж тобі
сказати?
Коли в душі так гіркне
від думок.
Тут плачеш ти, а там...
ридає мати
З букетом афектованих
квіток.
Можливо, не дано тобі
спиняти,
Весною може звешся випадково?
А так хотіла,
так хотіла б знати,
Що з миром ти прийшла
й цілком здорова!
28.02.2021
Автор: Світлана Крижановська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2021
автор: Світлана Крижановська