Пливуть сніги сріблястим водограєм.
Земля весняний міряє наряд.
Галявини в квітковому розмаї,
хизуючись, красою полонять.
Весна неспішно робить перші кроки.
Примхливою ще є її хода.
То снігом припорошить ненароком.
Сльоза проллється раптом дощова.
Або у парі з капосним вітриськом
раптово зірве паннам капелюх.
Втомившись вельми, сонечко до війська
запросить, щоби сяяло навкруг.
Невдовзі з ним одружиться ця панна,
теплом зігрівши, сонні ще сади.
Прокинувшись, розквітнуть філігранно
в палких обіймах юної весни.
Медовим трунком вишивши повітря,
зіп'ють нектар потужних майських злив.
Поцупивши смарагдову палітру,
зустрінуть літніх ранків переспів.
01. 03. 2021 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2021
автор: laura1