Розбитими вікнами дивилася в темряву
Солом’яним дахом вкрита журба,
В холодних закутках безлюдного терему,
Сухими сльозами вмивалась вона.
Колоссям порожнім гойдалися сутінки,
Дзвеніли у тиші голодні думки,
Могильними квітами домівки засіяли,
На голови вклали тернові вінки.
Червоним ганчір‘ям зневажливо вкрили
Спаплюжені душі в прогнилих гробах,
Іржавим гвіздком швидкоруч нахрестили
Молот і серп на збілілих кістках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2021
автор: mechanical_patriot