Від кохання ніде не сховаєшся,
Воно завжди коханих знайде.
Як весна в рідний край повертається,
Так й кохання стежиною йде.
Розквітає воно первоцвітами,
Посилає у серце тепло.
Розлітається білими квітами
Проростає неначе стебло.
Від кохання ніде не сховаєшся,
В унісон заспівають серця.
І мелодією розлітаються,
Найтепліші із вітром слова.
Воно ніжно до тебе пригорнеться
І цілунком своїм обпече.
Туркотітиме тихо, мов горлиця,
Шаль накине тобі на плече.
А ще буде чекати під вербами,
На місточку швидкої ріки.
Промінцями торкатиме теплими,
Даруватиме радісні сни.
Від кохання ніде не сховаєшся,
Воно вічно на світі живе.
До закоханих ніжно всміхається
І щоразу до себе зове...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)