Сон співав щось веселкове...
Доторкнувся в серці рани...
- Там любов живе казкова!..
Та вже повз у вікна... ранок.
Дійсність душу охолола...
Розчинила всі надії!..
Осінь... Сум бринить навколо...
З листям сипалися мрії...
Та не знає доля вічність!
Вітерець всі хмари згонить!..
- Промінь падає у вічі!
Попливли надії дзвони...
День сповзе, як скатертина...
Знову сон бринить джерельцем!
- Знов зустрінеться людина...
що моє загоїть серце...
26.02.2021 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2021
автор: Любов Вишневецька