Ulcus:
хіба вже весна? ні, то сонця ясний промінець
що очі примружує болем від сніжного світла
отак - вцілить в серце, а потім тихенько мине
бо зробиться атомом щастя, частинкою світу
BeZodnia:
Водою-сльозами виблискує в променях сніг.
Хіба це не розпач зими у лютневих потоках?
Що снігом під ноги стелилось, вже ллється з-під ніг,
Розхристаний лютий розчиниться в березня кроках.
Красу кришталеву геть-чисто зима віддала
І стрімко стікає струмками, весна щоб розквітла.
У серце ввірветься тепло від чийогось тепла
І втиснеться в атоми щастя з потоками світла.
Бо скоро весна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2021
автор: BeZodnia