Жінка зранку завелася -
Скільки ще терпіти?
Не постригтись, навіть плаття
Нікуди одіти…
І коли вже закінчиться
Ця чума проклята!
В тебе, Васю, опустились,
Як в птахів крилята…
- І чого ти розходилась?
Давай пострижемось:
Ти – мене, а я – тебе,
Ділом хоч займемось…
І подружжя захопила
Нова спеціальність -
Стриглись, як собі хотіли -
Лиш одна лояльність…
Довго охкали, кректали
Не раз пОтом вмились,
Але стрижки суперові
У них получились.
В Василя нема пів вуха,
На голові ям доволі,
А дружині чоловік
Зробив стерню, як в полі.
Раптом – бах! Зняли локдаун…
Ох, стрижки - весела житуха!
Жінка двох зубів позбулась -
Чоловік залишивсь без вуха!
В. Ф. – 22.02 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2021
автор: Веселенька Дачниця