Так плаче зимонька-зима,
З бурульок краплями стікає,
Адже часу в неї нема –
Весна в дорозі поспішає.
І білий сніг вже потьмянів,
На сонці іній не іскриться,
В снігу струмок зажебонів
І потекла з нього водиця.
Проталин сніжних у землі,
То тут, то там чорніють плями,
Ще трішки й полетять ключі
Утомлених птахів над нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2021
автор: Ольга Калина