Не знищиш ти цвіту душі,
Хоча й стали ми наче чужі.
Любов - це моє єство і скарби
Я не хочу втрачать доброти.
Не відмовлюсь я від перлини,
Цю берегтиму у серці дитину:
Безкорисливість, щира любов
Саме вони мою гонять кров.
У холодні, зимові, самотні дні
Лише вони зігрівають одні;
Дарують тепло серця скарби
І знищити їх не під силу тобі.
Бо без них це не я. Мертва тоді.
Завжди весну я нестиму тобі.
Нехай й одиноко ростуть квіти,
Та квітнути краще, ніж кам'яніти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2021
автор: Оксана Бугрим