А назбиралось тих людей,
Як в дощі, у морі - води.
Кують собі кайдани,
То глиняні, то золоті.
Науки свого розому
Не треба, не хочуть...
Кривають на полі чужім,
На своєму... Й навіть без води.
Ох як тяжкі ті наші язви,
Ох як тяжкі ті вітри.
Не свобода то золота,
Не рай - в безчесті чумака.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2021
автор: Fills Agler