Не треба сльози проливать за мене діти,
Бо я жива і не збираюсь помирать!
А те, що діється у нас і всьому світі,
Всевишньому, я дозволяю керувать!
Міняєм вчасно керівництво на посадах,
Слідкуєм пильно за оновленням систем,
Даєм можливість набивати всім кармани,
Та відпускати тяжкий гріх під вівтарем...
Несу тягар оцей, вже 1 500 років,
Пережила революційне зачаття,
І наступаю з біллю знов на гострі граблі,
Які вертають всіх у радісне життя.....
Де МИ не МИ, живий театр маріонеток,
Ми не підвладні, щоб змінити цей бардак,
На осліп з вірою, підписуєм закони,
Які диктує нам керуючий хробак....
Моліться скрізь за рідну неньку, українці,
Настане час, все повернеться на місця....
Бо ми разом - то є велика, мужня сила,
Яка відродить мене в світ із забуття!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2021
автор: TigraAgara