В трьох соснах заблукали під п’янкий дурман.
Під маскою добродія – пройдисвіт.
Думки обмежені, лише про свій карман,
Духовність відлітає в світ світліший.
Кромішня темрява зійшла… З’явився демон?
Чому так сталося? Що з нами буде?
Неначе разом на приманку в пастку йдемо,
Як сірі миші… - Ми ж розумні люди!
Що робиться у цілім світі? – Просто жах!
Сильніший ще не значить найдобріший.
В колеса палиці встановлює хижак,
Під словесами : «йдіть в раби скоріше».
Завжди надійніше той шлях, яким вже йшов,
Йшли пращури, благословила рідна мати.
Напевно є той шлях, що краще б підійшов,
Без справедливості цю відстань не здолати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2021
автор: Тетяна Верес