Українська мова, щира, веселкова,
Скільки в ній вмістилось дивовижних слів!
Це тихенька лагідна з мамою розмова,
Це пісні - подібні співу солов’їв.
Мова українська, ніби шурхіт вітру,
Мовою Вкраїни – верби шелестять.
Мова мелодійна – Бога гідний витвір.
Мовою вкраїнською можна все сказать.
Гомоніть тихенько з милим під вербою.
Крикнути у далеч горам і полям…
Гримнуть грізно ворогу. як іти до бою.
Бубоніть молитву ніжно над малям.
Розказать калині про чарівну вроду.
Процідить крізь зуби - « Я не покорюсь»
Заспівать веселу : «Я щаслива зроду»,
І шепнуть на вушко «Я ще повернусь»
Ой, яка ж красива українська мова!
Скільки і ній відтінку! Скільки і ній краси.
Неповторна мова, сонячна, казкова.
Скарб цей із собою – все життя неси!
21.02.2021 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2021
автор: Валентина Рубан