Я ще кріпкий чолов'яга....
Тож полиште свій сарказм !
Та в мене́, мабуть, чив'я́га,
Тобто - вікови́й маразм.
Ти не смійся, а послухай .
Вчора стався інцидент,
У їдальню вторглась муха
І освоїлась в момент.
Величезна, жирна, чорна
І, як гвинтокрил, проворна.
Покружляла, підлетіла
І, на скатертину, сіла.
Наче ми її тут ждали
Й до трапе́зи зазивали...
Скатерти́на сніжно-біла,
Тихий, милий, гарний ранок...
Вну́ченьку стоїть сніданок,
Бабця сма́чненьке зробила !
Муха смирно* не сиділа...
В миски ласо зазирала,
Нагло лапки потирала,
Геть, зараза, знахабніла !
Ну, раз так, берусь до діла !
Вла́пав хля́павку рукою,
І леге́нькою ходою,
Я крадусь, щоб не злетіла...
Недалеко до мети -
І, ще мить - і їй кранти !
Та чекайте - скатерть біла...
Бити мух на ній не варто !
А вона, нахаба, сміла
Лізе в миски, це - не жарти !
Тихо хляпавку лишаю,
Жартувать я не люблю !
Ультиматум пред'являю,
Ва́жним тоном говорю :
- Офіційно заявляю,
Що нахабство це прощу.
Я́кщо те́бе я впіймаю,
То - на волю відпущу !
Якщо ж ні - уважно слухай !
Це кажу до тебе, муха !
Слово кидать не люблю !
Якщо те́бе не впіймаю -
По кімнаті заганяю
Й те́бе хляпавкою, вб'ю !
По́тім я крадусь, як киця,
У садку, до горобця...
Підібрався, нахилився,
Бачили б того ловця ... !
Спритний помах - не впіймав !
Тільки з скатерки зігнав !
Муха - вищий пілотаж,
Робить впевнений віраж,
І сама ( ! ) вліта в долоню !
- Все, зловив - то ж охолонь...
Собі кажу́. А сам тихенько
Стискаю пальці й помаленьку
Іду із мухою надвір,
Верши́ть над нею приговір...
Була весна, земля буяла.
Яскраве сонце і теплинь.
Весна в своїх правах стояла,
Цвітуть сади - куди не кинь...
В долоні муха задзижчала...
Яка зухвала... Обізвалась !
- Що, нахаба, доліталась !
Буде зараз тобі згин** !
Зараз об доріжку ляпну,
А потім - ногою тяпну !
. . .
Та раптом в мі́зках щось твори́ться,
А може тихо хтось сказав :
- То ти ж так важно обіцяв ...
Чи слово, твердеє як криця,
Не варте битого яйця ?
Е ні, так, милий, не годиться !
То може й чую ..., може й сниться,
А може й щось дзвенить у ву́хах ?
- Хто тут говорить, зачекай ?
З собою я, чи може МУХА... ?
- Ти ж заявляв, то випускай...
Ти ж сам в їдальні так сказав...
Раз обіцяв ?! То, вже зверша́й !
Чи ти, там, мусі набрехав ? !
- Це ж треба - МУСІ говорив...
Тож як, час істини настав ?
Ще трішки мовчки походив
Й сварливим голосом додав:
- Обіця́ночки-цяця́нки,
Бу-де ду-ля вам ! Па-ня́н-ки ! ! !
Муха, від таких насва́р***,
Втратила свій мо́вний дар !
Враз в руці затрепетала
І від стаху задзижчала !
- Ти глянь, це ж треба, ще й дзижчить...
Ну, що, злякалась ? ... Не пищи...
Цяця́нки... Будуть обіця́нки.
Сиди тихенько. І мовчи !
В заду́мі, підійшов до вишні
Ледь видно листя, в цві́ту пишнім,
У тиші, почесавши скроню,
Леге́нько розтулив долоню...
- Ну, що ж, таки мене дістала,
Не можу слово відвести́****.
На слові честі упіймала...
Давай, лети, під три чорти !
Муха з страху, очманіла
Мить якусь, невла́д, сиділа...
Ніяк, не в толк, зметикувати,
Що воля... І пора тікати !
Та врешті, в очі подивилась,
Лапка́ми кри́льця розпрямила,
Злетіла, ло́вка, швидкокри́ла
І, серед квітів, розчинилась...
От дременула, дала тягу ...
То може й, зовсім, не чив'яга ... ?
* смирно - спокійно https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9
** згин - загибель http://www.xn--h1aaldafs6o.xn--j1amh/%D0%97/%D0%B7%D0%B3%D0%B8%D0%BD
*** насвар - від насварити
**** відвести - повернути, відхилити.
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8
25.08.2020 р - 18.02.2021 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2021
автор: Родвін