Мудрість де ж ти блукала,
У молоді роки?
Скільки я горя зазнала,
Шрами в душі на віки...
Скільки не розуміла,
Падала та піднімалась.
Ти ось прийти зуміла,
А за тобою старість.
Де ж ти скажи ходила,
В кого проводила час.
Де були твої крила,
Чи захищали нас?
Мудрість за стіл присіла,
Я була завжди поруч.
Просто маленька сила,
Разом росла з тобою.
Бились твої колінка,
Я розправляла крила.
Разом з тобою, з віком,
Я набиралась сили.
Разом з тобою завжди,
Ангелом за плечима.
Ти мене відчувала,
Серцем,душею,очима.
Зараз ровесники стали,
Маєм про що говорити.
Буду вже я вечорами,
В гості до тебе ходити.
Будемо розмовляти,
Пам'ять минулих днів.
Є нам про що згадати,
Поки Бог час відвів.
Може це навіть краще,
Більше з роками цінуєм.
І коли дуже важко,
Мудрість вона врятує.
Мудрість вона підкаже,
Шлях по якому надійно.
Правильний вибір вкаже,
З нею завжди спокійно.
Знаєш приходь до мене,
Я заварю смачний чай.
Знаю ти любиш "зелений",
Книги читаєш про "Рай".
Будем з тобою разом,
Вечір проводити вдвох.
Хай почекає старість,
І збереже нас Бог.
Хто ж як не ти усе знає,
Ти моя слабкість і сила.
Мудрість не кожен має,
Просто мені пощастило.
Автор:Lyuda Zaveruha
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905426
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2021
автор: Заверуха