На гойдалці світил

                   [b]НА  ГОЙДАЛЦІ  СВІТИЛ[/b]

На  гойдалці  світил  різдви́ться  неземне,
Природа  бавиться  і  час  на  плин  встеляє.
Крізь  млу  світанок  ще  навпомацки  іде
Та  вже  з-за  пазухи  жмут  променів  виймає
Аби  розсяяти  прозріння.  В  ранок  зацвіте
Ніч  крадькома  розлого.  Темінь  в  дні  сховає
Засліплену  пітьму.  Хай  сонце  попряде
Свій  килим  візерунковий.  Позарозма́є
У  барворай  зацьомкано  колі́щатко  руде
Й  закотиться  за  виднокраєм-плаєм
Під  колискову  місячну.  Зітхне  світ  і  засне.
І  тільки  ніч  чаклунством  спеленає
В  обіймах  таємничої  сумирності  усе
Й  знов  ворожитиме,  росу  з  зорь  познімає
В  намисто  травоквіту.  В  пе́рвіснім  есе
Казкує  скрізь  Любов.  Гра  вічності  триває.

                                                                     [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                                         [i]19  лютого  2021  р.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2021
автор: Гай-Нижник Павло