Трохи і страшно,трохи і смішно...
В народі це помітили,і зьявився такий вислів-
не вірь члену,торчащому вранці,бо він не жінку
хоче,а пісять...
Якось у неділю
Вийшов я в трусах на ганок,
Сонечко сіяє-ну,прекрасний ранок
На душі тепліє,в животі бурчить..,
Тільки між ногами все ж чогось торчить...
Ох,торчило ти торчило
Що ж мене ти засмутило-
Бачиш,он садок цвіте
Що ти хочеш,що ти просиш
Чуєш,в хаті лежить жінка,
Він волає-то не те...
Я підніс його до вишні
Дав понюхати калину,
По садку водю його-
Та відчуй ти днину..,
На душі вже терпко
В животі звело..,
А він все торчить собі-
Прямо-западло.
Ох,торчило ти торчило
Ти ще дужче засмутило,
Очі ти ж свої відкрий-
Бачиш,жінка уже встала
Даже і труси оділа..,
Він волає-пасть закрий...
Тоді зняв труси я
Випустив на волю-
Він як засюрчав собі
На садок і поле..,
Радість в організмі
В животі-окей..,
А тепер висить собі-
Зовсім не жокей...
Ех,торчило ти торчило
Тепер зовсім засмутило
Сила де ж твоя ділась..,
Що мені то жінка скаже
Як підвів мене ти,враже-
Ти не щука,ти карась...
Дай Боже і нам тоже......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2021
автор: Горох