Занадто...

А  я-таки  цілком  тебе  не  розумію.
У  погляді  твоїм  занадто  змісту.
Чи  то  в  думках  свою  плекаєш  мрію,
чи  то  думками  ти  далеко  звідси?..

Тобі  мене,  на  жаль,  і  зовсім  не  збагнути.
Занадто  я  вже  дивна  і  незвична.
Занадто  ти  вже  стриманий  і  скутий.
І  мова  наша  надто  прозаїчна.

Це  все  для  нас  занадто,  забагато.
І  я,  на  жаль,  не  плюс,  а  ти  -  не  мінус.
Але  тебе  не  можу  не  кохати:
в  мою  свідомість  вже  потрапив  вірус...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=90480
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.08.2008
автор: Ясмін