Чекає

В  її  душі  запалена  свіча,
Із  уст  злітає  пошепки  молитва,
Надія  й  відчай  в  стомлених  очах
Злились  в  одне  після  тяжкої  битви.

То  гріють  серце,  то  жахають  сни...
Якою  буде  зустрічі  хвилина?
Чекає  мати  сина  із  війни.
Своїх  дітей  чекає  Україна.


[i]2014  р.[/i]
[i](Твір  зі  збірки  “Крізь  часу  плин”)[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2021
автор: Валентина Інклюд