Господу Слову
і праведному Симеону
з любов’ю і великою радістю
присвячується
Це — двоє першими і стріли
та й просповідали:
Дитя — Христос...
Це — тільки в сорок днів!!
О, де ви,
ковшики,
що життя брали брали
брали
і Життя зачерпнули —
і в вічність вбрались
сповіданням —
і з словом
зір ваш
вище тих дахів
яснів??
Як любов — вічність
що вам
дірки днів!..
Заступлять зір вам
яко безгласні і
без’яблучні — тоді??
Яко любов всезряча вічність
що вам — на дні
дні самоосліпляючі
тоді??
І — плавно де...
в ногах у свого сьогодення
колишні є не більше п’яні
колишні є — не більше християни
ніж давні
й нинішні
чи я не в більшім потрясенії
я
землетрус
і з Духом
я в безпристрасності
відображусь в ході
тоді
і у воді
А де ж ви всі
вгорі чи
всередині
чи на дні?
І як же ця любов?
що любить й бачить
й для стріч прямує в дні
Дитя — Христос!!!
я відкрив блискавку щоб їла смердні
пні!..
є тіснота — та не
в мені
та збився морок —
й вільно — у мені!!
13.02.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович