Цей спомин події минулих часів
намертво у мізках у мене засів
і крутить німе чорно-біле кіно
все ніби учора, не так вже й давно.
І крутиться плівка, кадри мигтять,
та дія на місці, події стоять,
герой недолугий чекає повтор
і грає його невдаха-актор.
Та дублю не буде і все нанівець
у цій мізансцені найгірший кінець,
порвалася плівка аорта від ран
сліпучий стовп світла на білий екран.
12.02.2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2021
автор: Микола Коржик