Один Бетховен Поема

           Один  Бетховен
               Поема

                               «Бог  є  Любов.»  (ап.  Іоан)

                               Богові  любимому  Христу  Ісусу,
                               Спасителеві  всіх  і  цього  світу,  присвячується

Міські  —
як  катакомбні  сховини
а  я  любов’ю  переповнений…
Хто  Богородицею  повен?
один  Бетховен
один  Шевчук
в  безмірнім  —  люблячому  слові

Народ  з  народом  демонічні!

Вічним  —  печу!
Правді  —  влечу…
Війна  є  —  у  народі?

Поет  на  правду
єсть  голодний!!
Страшний  він  для  царів  —
страшний  і  для  народів…
Мов  сонце  вийде  —
в  правді
верхи  мислі
погорять:
страшна  така  —  могильникам
страшна  така  й  царям…


Вона  не  до  московних  саркастична,
і  не  до  Риму  архаїчна.
А  гірше  —
вона  гіркіша  —
Вічна!


Страшна  відкопана
як  корінь  вічний,
То  найгіркіша  —
поцейбічним…
Та  й  найсвітліше  —  потойбічним!


І  хто  тоді  за  неї  дбає?!
Так  як  Христа
хто  в  тілі  має  —
мов  дріт  зі  струмом!
той  тримає!!


«Голий!!»
«галай!»  —  аж  всі  тікають…


Я  ж  з  Богородицею!
В  мені  рай!

«галай
галай!»  —

«а  ми  не  ангели!
це  ми  не  в  рай»

«галай
галай!»  —

«тримайте!»
«голий!»

«зголив  правду!»
«о!  огалай!»

Я  переповнений!

«Він  огалай!  —
тримайте!»


один  —  Шевчук
один  —  Бетховен
бо  —  один  Бог
і  одна  —
Божа  Мати
ви  ж  —  голі
(є  підколоднії
й  вже  можна  закопати)
оголені!  від  слів  і  музики
з  любові  Богоматері!!

Бо  Вона  більш,  ніж  вічність!!!
І  з  потойбічних
і  з  поцейбічних  —
Вершина  Тройці!
Любов  Бога
із  геройцями!


Любов  —  вічна:
І  тріщати  вічності  —
де  взяти  їжі  ротикам
й  навіть  земній  еротиці??
Чистої!!


Я  врятований  за  віру  —
але  скільки?..
Говорити?
Говорити??—
аж?  настільки??!
Як  же  мені  —
зцілитись?

Боже!  плаваю  в  любові…
Тут  злетіть  —
а  Ти  стільчики!
…потерпи  —  для  них:
столи  і  стільчики
столи  і  стільчики!
Їдять…
й  столи  і  стільчики!
і  —
столи  і  стільчики,  всі  кусні,
Цільність  мою  їдять!!


То  перестанете  ви
один  одного  вбивать??


Один  словесник
і  один  Бетховен
є  —  один  Бог
є  —  одна
Божа  Мати!
А  ви  самі  оголені
од  Його  правди!
і  від  Її  любові!!  —
                               може  …


Ви  безпорадні
бо  ви  не  карані
святі  і  карнії
в  периметрі  мойого  перикарда…
ви  стали  піснею!!
Церкви  змовкають.
Бо  не  мають  слова?
Бог  —
дає  слово!!
Хто  не  роз’єднаний.
А  єдність  є  в  мені.
Бо  ж  вам
не  тісно?


Один  є  речник
і  один  Бетховен
один  є  Бог
одна  всім  —  Божа  Мати
ви  стали  —  піснею!!

І  з  чистим  серцем
як  співати
окликнеться  любов’ю
Божа  Мати!
Вона  не  може  —  щоб
не  окликатись…
Любов  же  чиста,
Мати  Божа  —  Чиста!!


Страждала.  За  любов  –  страждати…
Бо  —  один  Бог.
І  одна  —  Божа  Мати…

П’ятниця…21.08.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович