Знать, не судилося…

Мете  хурделиця
Додолу  стелиться,-
Отой  приїзд  перед  очима  знов,
Коли  прощалися
Та  геть  розсталися,-
В  сніговій  канула  перша  любов…

Як  тільки  сніжиться,-
У  серці  ніжиться
Остання  зустріч  в  молоді  літа…
У  снах  химерниця,
Час  не  повернеться,-
Не  той  вже  ти  і  зовсім  я  не  та…

Замело  з  пильністю,
Гайнуло  з  вільністю
Кохання  з  щастям  теплі  почуття
Ще  й  без  зворотності
У  безтурботності
Без  поєднання  шлюбністю  життя…

Об  лід  розбилося,
Знать,  не  судилося
Удвох  стать  на  один  долі  рушник…
Хоч  ще  вагалося,-
Разом  не  склалося,-
Топтати  ряст  мені  одній  повік…
11.02.2021р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904248
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2021
автор: Єгорова Олена Михайлівна