Заховалось сонечко золоте,
Лиш рожевий обрій ще цвіте.
Виглядають хмароньки здалини,
Пливе Місяць-човник з вишини.
Молодик Хмарину заманив,
Лише срібні весла загубив.
Вітер вночі тайно відшукав,
Щоб кохану Місяць не відняв.
Плине красень з Хмаркою в небесах,
Ніжна пісня звабника не згаса...
Вітер, рвучи горлечко завива,
Тужить так за любкою... Зазива :
- Я тебе кохаю, повернись !
Понесу далеко в синю вись.
Спустимось до моря : ти і я,
Будем разом в парі, милая моя.
Вже не чує Хмаронька Вітра зов,
Як не дивно, з Місяцем - тут любов.
Ось така зрадлива любов та,
Бо співають й возять - неспроста...
Молодик - називають новий молодий Місяць.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2021
автор: Галина Лябук