(Байка)
Рекс-вихвалявся всім,
що він хазяїн у дворі.
Його ланцюг,ошийник,двір -
його,ще слухають,тут всі.
Ну просто так,міг Кішку покусать,
і інших всіх ганяв,як міг.
Йому дано,усе тут захищать,
і Рекс,повірте - згордів.
Навіть хазяїн,почав його боятись,
тому здалека,Рексу кісточку кидав.
Та Рекс на хазяїна,став огризатись,
але хазяїн,все йому прощав.
Дитина гралася на дворі,
і Рекс,вже нестерпів.
Рекс тут володар,так у змозі,
і на дитину,зуби оскалив.
Дитина каменем,кинула у Рекса,
і цей дивак,терпіть нестав.
Забувши все,наче без серця,
дитину з дуру покусав.
Хазяїн з злості вивіз,десь собаку-
не приспав його а пожалів.
Дав копняка Рексу,під сраку,
і Рекс у світ,безхатченків,геть полетів.
Тепер той Рекс,вже розуміє -
хто є хазяїн а хто,є він.
Коли голоден і вітер у спину віє,
і думає - як я таке дурне зробив.
Хто Рекс а хто хазяїн,я не осужаю,
у нашому житті людському, як завжди.
У кожного своя ціна,я знаю,
комусь душа потрібна,комусь нашийник,для краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2021
автор: Бабич