Прикидаюся живою,
Щоб не було думок.
Прикидаюся собою,
Але все на замок.
Забираю образи,
Всі слова і діяння,
Би почувши цю фразу,
Ти для мене кохання!
Та ця фраза омана,
Зрозуміла давно.
Як для когось кохана
Але ні, це не воно,
Це лиш спосіб, це пристрій,
Щоб досягти мети
Не зважай на мій настрій.
Я не слабка, і не ти...
Я пожила вже достатньо,
І тепер лиш я є.
Загубила останню
Карту що цей туз криє.
Не моя ця фортуна,
Джокер вийшов із гри.
А як ти думав -
Я страждаю, як і ти..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2021
автор: Cosmos_03