1.
Я був вві сні котом, ловив мишей
Й доводив, що земля пласка, між іншим...
А миші вирячалися лише,
Їм наша зустріч уявлялась інше...
Обурившись, усіх повідпускав,
Нудних і налаштованих на скепсис...
Облишив їх, а сам жирафом став,
Щоб хоч собі самому щось довести...
Та схоже, не вгадав я, в котрий раз,
Жирафові ж доходить не одразу...
Ото ж , мій друже, тільки без образ!
Я з цього сну вертаюся на базу.
2.
Прокинувся я з торбою ідей
І захопився пошуками жертви...
Та де ж мені знайти таких людей,
Моїх ідей не витримає й мертвий!
Поки шукав — губив, губив, губив,
Втрачав наснагу, пам'ять не трималась...
Таки чиюсь увагу захопив,
От жодної ідеї не зосталось...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2021
автор: Ніколя Петрович