спітніла шибка у вікні
на перепад температури
вже верне від клавіатури
і наобридли всі пісні
десь виє вітер угорі
ворона сіла на гілляку
терпіти з ночі сизу мряку
щоб щось поїсти на зорі
дерева з вітром як живі
хитають докори сумління
мовляв це й все ваше уміння
так кепсько жити на Землі
пливуть поволі темні хмари
пожовкле листя на плющі
вже може хоч оці дощі
заллють в болоті глупі чвари
сусіда вкотре криє дах
а дощ іде усе сильніше
пітніє шибка все щільніше
і дійсність лізе вся по швах
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2021
автор: Щєпкін Сергій