Який ти сьогодні сумний,
хоч очі – веселі і сірі;
твої промислові сни
змінюють простір і вимір;
вони надихають митців,
зміцнюють шахти і домни,
фарбують рудим горобців,
і крони гойдають невтомно;
скошують схили скель,
вітром сарматським грають
світло несуть крізь тунель,
і далі, за край, поспішають;
вриваються в будні стрімкі -
щирі, відкриті, строкаті.
І чим це не привід рядки,
віршовані, місту складати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2021
автор: lojechka