Silentium! (якТютчев)

Мовчи,  ховайся  і  таї
і  мрії  і  думки  свої.
Нехай  в  душі,  на  глибині
встають  і  захóдять  вони
безмовно,  як  зірки  вночі.
Любуйся  ними  і  мовчи.

Як  нам  розповісти  себе?
А    інший  як  збагне  тебе?..
Слова  неправду  донесуть.
Розкрита  думка  –  втратить  суть.
У  джерелі  плескаючѝсь,
піднімеш  мул,  тому  –  мовчи.

В  собі  самому  жити  вмій.
Є  цілий  світ  в  душі  твоїй  
прекрасних,  потаємних  дум.
Заглушить  їх  буденний  шум.
Своєму  серцю  доручи
їх  пісню  слухати  –  й  мовчи…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903763
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2021
автор: Анатолій Костенюк