Чув я, що всі людські забаганки
В час коли спускається зоря
Знають лише вранішні світанки
Вкриті млосним інеєм поля.
Один хоче грошей і багатства
Інший слави, чудернацьких мрій
Ми не роздаровуєм дивацтва
Зоряних миттєвостей-років.
Що на небі - те й внизу, так само
Радість і печаль плетуть вінки
З місячного срібла тихо браму
Відчиняють зоряні боги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2021
автор: Ормузд