Кульгає світ

Кульгає  світ  і  вже  на  дві  ноги:
Один  –  кінці  з  кінцями  ледве  зводить,
А  інший  –  божеволіє  з  нудьги
Й  коханок  для  розваг  собі  заводить.
Мораль  замурувавши  у  бетон,
Кульгає  світ  й,  здається,  вже  занадто,
Бо  слова  не  соромиться  «притон»,
Навіть  цікавить  якість  і  оплата.
Немає  й  мови  там  про  почуття,
Зате  в  них  бізнес  крутиться.  Вдається.
Галопом  пробігає  і  життя,
Аж  поки  щось  лихе  у  них  стається.
У  колах  тих  –  на  все  –  своя  ціна…
Купується  там  все  і  продається.
Таким  на  руку  є  й  була  війна,
Такий  над  чесним  звично  посміється.
Аби  могли,  то  й  матір  продали  б,
Там  часто  й  брат  свого  вбиває  брата.
Куди  ж  уже  і  людство  завели,
Коли  і  вмерти  ніяк  без  оплати?
11.01.2021.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2021
автор: Ганна Верес