Нас коханню не учить ніхто,
Від природи дано́ нам кохать,
Не напитись ніяк цим вином
Із плодів, що дає Божий сад...
Хіба можна вином цим напитись,
Смаків гаму всяк має свою,
Не сховатись і не захиститись
Від цунамі солодкого сну...
Ми куштуєм солодке немало
Із букету найкращих сортів,
І щоб приторно раптом не стало,
Ми смакуємо те́рпких ковтків...
Ну а те́рпке не стало щоб гі́рким,
Переходимо на півсухе,
У вині є багато відтінків,
Майже стільки, скільки й людей...
Неможливо вином цим напитись,
Душа просить кохання вина,
Головне, щоб з дороги не збитись,
Пити правильно, не навмання...
09.01.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2021
автор: Галя Костенко