«Твої рядки надихали у важку годину,
І варті вони найдорожчих газет» —
Простий спосіб довести до сліз мене як людину,
І сказати, що я ще умілий поет.
Я дякую за те, що ти слухаєш,
Не важливо, чи про радість, чи невдалу брехню.
І механізм, що всередині не знаючи рухаєш,
Дозволяє писати все нову маячню.
І коли тіло тлітиме серед штучних квіток,
І прощатимуться прості пересічні,
Якщо хтось згадає один мій рядок —
Мені гарантована вічність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2021
автор: tardis.ogneva