Перешіптується вітер за моєю спиною,
З гіллям і травами лихословить,
Шурхає й шурхає сухостоєм -
Ду́ма пере́судом присоромить.
Неправдиві чутки, буйний вітре, твої над ланами
Зрошують тільки пожовклі й сухі,
Без правди-води вирослі трави -
Єдині твої німі слухачі.
Перестиглі плітки твої оси́пались, мов зерно
З грубого колосу і загнили́
На щастя, родючій землі все одно.
Вона ж бо життя, усе подрібнить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2021
автор: Mugen