Згадався вечір, випитий на двох,
Хоча в душі давно вже все перегоріло,
Цю ніч, благословив, мабуть, нам Бог,
Та вберегти цей дар ми не зуміли…
П’янким дурманом згіркли на устах
Всі поцілунки та зізнання у коханні,
На жаль, до серця загубився й шлях,
Протоптаний несміло в роси ранні…
Душа залишилась розірвана в шматки,
Від почуттів надуманих, чи справжніх,
Тому у серці досі ще гнояться колючки,
Й глибокі шрами від помилок давніх…
Своє життя таким ціную, як було,
Покаюсь за гріхи лиш перед Богом,
Хоч щастя в душу стежку не знайшло,
Та не зосталось за чужим воно порогом…
Згадався вечір, випитий на двох,
Бо трепет спогадів донині ще чарує,
Цю ніч, благословив, мабуть, нам Бог,
На жаль, так часто Його Волі ми не чуєм…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
01.02.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2021
автор: Lilafea