Це ж треба так закутала зима,
пухнастим - білим, аж по самі вуха.
Мабуть стомилось небо мене слухать:
"Так хочу снігу, а його нема."
Зібрали там засідання святих!))
За круглий стіл - хто хімію вивчає,
як сніг створити кожен чітко знає,
та щось пішло зовсім не так у них.
Виходив дощ, туман і зорепад,
а сніг ніяк, не вистачало духу...
Химерний кіт (святих) усе пронюхав
і ніченькою зплутав все підряд.
На ранок вуаля - мете з небес,
і вдень мете, і ввечері, по колу...
Святі рахують збитки, як ніколи,
і мріють зупинити цей процес.
А на землі ну точно не до них...
Цікаво лиш, кота не будуть бити?
Хоч я йому вже ладна заплатити,
щоб часом рятував своїх святих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903131
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2021
автор: Людмила Мартиненко