Болить…

Болить...  Болить  так  сильно  в  грудях,  спокою  немає
Моє  серденько  більше  точно  вже  не  покохає.  
Останні  сили,  останні  старання  врятувати  щастя  
Покинули  мене...  Я  залишаю  битву  з  програшем  нещасним.

Болить...  Душа  від  болю  так  сильно  страждає
У  горлі  ком  стоїть,  зробити  подих  не  пускає.  
Образа  через  те,  що  ти  мене  згадати  не  спромігся
Розбила  всі  надії,  знищила  вщент  всю  віру  в  моєму  серці.  

Болить...   Так  сильно  біль  стискає  в  засмучених  скронях
Постійно  я  в  собі  шукаю  причини,  чому  ти  не  поряд?  
Чого  мені  не  вистачає,  щоб  стати  для  тебе  краще?  
Може  тоді  мене  згадаєш,  і  врятуєш  мене  пропащу.  

Болить...  Від  болю  й  сліз  не  впізнаю  я  свої  очі  
Колись  вони  блистіли,  були  такі  закохані  щоночі.  
Тебе  завжди  в  очах  своїх  тримала  та  оберігала
Тепер  оплакую  лише,  що  щастя  в  мене  відібрали.  

Болить...  Болить  усе,  що  дихати  вже  важко
У  голові  я  розумію,  що  ти  покинув  вже  назавжди....  
Мене...  Я  зраду  знов  переживати  просто  вже  не  зможу
Тепер  якщо  не  ти,  мені  ніхто  уже  не  допоможе.

Болить...  Навколо  тільки  біль,  і  вже  нема  нічого  
Коли  зустрілись,  все  між  нами  склалось  якось  випадково...  
Тепер  ти  зрадив  мою  душу,  але  я  всеодно  кохаю
Колись  ти  зрозумієш,  що  я  саме  та,  та  небо  вже  мене  тримає...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902910
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2021
автор: ІраБо