Ходить Січень-молодець
Крижаний на нім вінець.
Довго думав, приміряв
І , нарешті, ось придбав.
Підбирає в тон вінця
Шубу білу . До кінця
Має бути той наряд :
Сніжний, пишний, бо парад
Починає вже Зима :
- Де хурделиця ? - Нема...
Січень жде її, гукає
І у Вітра він питає :
- Скрізь, усюди ти буваєш
Закоморки добре знаєш.
Де красуня забарилась,
Може, ще не нарядилась ?
- Вбралась, й запросила нині :
Снігопад і хуртовину,
Ще мороза, завірюху -
Хай морозять щоки, вуха...
Бо який без них парад !
Чи відбувся би ? - Навряд...
Зима Січня привітала,
Нагорода вже чекала.
Закоморки - закутки син.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902699
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2021
автор: Галина Лябук