Усе в житті зазна́є змін потроху!
Що небо бачить, було долілиць.
В старих речах ховаються епохи,
А ще краса і запах таємниць.
В старих речах є спогади й тривоги.
Чиїсь думки, що в‘їлись у іржу.
Чиїсь молитви, голоси й дороги.
І щось таке, про що не розкажу.
Чужих речей, своїм теплом торкаюсь,
Вони бездушні? Кожному своє.
Я їх «читаю», ними надихаюсь.
Вони ніщо, та щось у цьому є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2021
автор: Лада Квіткова