Прихиляйте небо для своїх коханих…

Прихиляйте  небо  для  своїх  коханих;
Ніжно  обіймайте  й  на  руках  носіть...
Зацілуйте  п’янко,  прямо  до  нестями.
Зорі  їм  достаньте.  В  душу  зазирніть.
******************************
Ти  йшла  у  сукні  від  самого  Гуччі,
Несучи  в  мріях  океан  бажань...
Красива,  наче  Моніка  Белуччі;
Вся  сповнена  надій  та  сподівань.
*****************************
Я  ніс  тебе  в  безмежний  океан...
Сором'язливу,  юну,  ніжну  бранку…    
Ласкаво  обіймав  тендітний  стан,
Прекрасний,  наче  море  спозаранку.
*****************************
Ти  ідеш,  замріяна,  по  ниві;
Посеред  волошок  уві  сні...
І  твої  задумливі,  вродливі
Очі  посміхаються  мені...
*****************************
Завірюхою  сніжною  стелиться
Білий  сніг  по  моїй  сивині…
В  далечінь  мчить  морозна  хурделиця
І  підморгує  ніжно  мені…
*****************************

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2021
автор: Юрій Цюрик