Вранці вийшов на поріг
І очам не вірю - сніг !
Все засипало навкруг
Ще й летить, неначе пух !
На дворі мороз тріщить
Льодом ковзанка блищить
А сусідскі хлопчаки́
Мчать з гори вперегонки́ !
Лижі де ж мої й санчата ...?
Буду зараз їх шукати,
Щоб на вулицю піти !
Треба швидше їх знайти !
Що у нас в цьому кутку ?
Тачка, граблі, самокат...
Якийсь, діда апарат...
Ні, мабуть на чердаку.
За́раз влізу і знайду.
Лижі, санки, ковзани...
Де ж поділися вони ?...
Кукурудзи качани́,
Кни́жки, діда патефон,
Ще й з трубою грамофон.
Тут мабуть я не знайду,
Треба злазить, бо впаду...
Може в сінях, чи в коморі...
Ласти, маска... ми ж на морі
Лі́течком, торі́к, були.
Пла́вали, у глиб пірнали
І дуріли, як могли.
Ве́лики нові́ стоять,
Будем влітку ми ганять,
В кутку́ куча гарбузі́в -
Вне́сли їх від морозі́в.
О, знайшов, мої хороші !
Вас на вулицю я про́шу !
Вийшов, глянув, так і знав,
По́ки са́ночки шукав,
Сніг скуко́жився й розтав.
23.01.2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2021
автор: Родвін