Село маленьке стало неживе,
кричали не одні: про що там мова?
Там тільки кілька тих малят живе,
Навіщо їм лікарня, школа?!
Тепер за правило все це,
Бо ОТГ - е - нове для нас слівце -
Пустеля, пустка і розбите скло,
Де вчора ще було село ...
То з України з кров'ю видерли кусок,
Ціле село їм наче волосок,
Тепер болюче мов вогнем пече,
Ховай від сорому лице ...
Крокує по Вкраїні ОТГ-е,
міста покрали всі прилеглі села,
Тут поруч чех дрібне все береже,
Словак, болгарин,
Села - то ж вітрила ...
Що весь народ як цінність береже -
Свої пісні, і звичаї, і мрії,
А тут якесь у лоску протеже,
А тут якісь чиновницькі повії ...
Продали все,
І що тепер йому - отому українцеві благому -
Подарували стелю і стіну,
Ще нашкребли від голову солому ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2021
автор: Дружня рука